Вступ

Одного вечора я зрозуміла, що повинна вести блог. Можливо тому, що хотіла б багато чого розказати цьому світу, поділитися тим, що мене болить, і тим, що дає мені наснагу до життя. Думаю кожен мав переломний момент, коли він переоцінював цінності, починав збирати розкидане каміння. Так от: для мене цей момент настав одного холодного зимового вечора, коли нічого не віщувало біди. Знаєте, такі моменти завжди підкрадаються зненацька. Йдеш ти собі по вулиці, і от - в голові з'являється нав'язлива ідея почати вести свій блог.

Сподіваюся лише, що знайдуться люди, котрі поділятимуть мої захоплення і отримуватимуть від цього таке ж задоволення. В хорошу дорогу, любі.