пʼятниця, 1 травня 2015 р.

Спосіб на проведення чудового вечору, або DaKooka знову в Жешуві

30 квітня в пабі «Underground», що на вул. Матейкі 10, відбувся концерт української інді-поп виконавиці DaKooka. Незважаючи на годинну затримку виступу нам вдалося поспілкуватись з Катею про початки її творчості, польську публіку та плани на майбутнє.
Pressja – Вітаємо з випуском нового альбому. Розкажи, чому він має назву саме «Радха».
Катя – Так як я цікавлюся індійською культурою, я шукала термін, що настроєм відповідав би композиціям з нової платівки. Переважаючу їх частину складають ліричні пісні, тому ім’я Радхи (богині, в змозі закохати в себе самого Купідона), як на мене, чудово пасує до сутності альбому.
Pressja – З чого почалася твоя музична кар’єра? Може теж пам’ятаєш свій перший виступ?
Катя – Все почалося з гурту, в якому ми з друзями виступала в моєму рідному місті Чернівці. Спочатку нам добре гралося разом: я писала музику, хлопці робили аранжування, проте згодом почала помічати, що в більшій мірі наша музика потрібна лише мені. Тоді я і вирішила сольно виступати під псевдонімом DaKooka.
Presjsa – Ти починала як інді-поп виконавиця, потім до твого доробку долучилися композиції в стилі drum n bass. Чим плануєш дивувати публіку далі?
Катя – Мені подобаються майже всі стилі музики, від reggae до hip-hop та електронної музики. Загалом вважаю себе затятою меломанкою, не слухаю хіба що шансону. Щодо наступного альбому, то я хотіла б записати його разом з командою та електронною технікою.
Pressja – А з українських гуртів щось слухаєш?
Катя – На даний момент я не слухаю українських виконавців, раніше, наприклад, не могла жити без Орлової, проте зараз надаю перевагу іншій музиці. З наших співаків хотіла б виділити The Maneken та ONUKA, які підняли українську музику на новий рівень, почали розвивати її в правильному руслі.
Pressja – Ти часто подорожуєш, відіграла теж не один концерт за кордоном. Чи є місто, куди найбільше хочеться повернутись?
Катя – Своєю красою мене приваблюють європейські міста, я завжди з нетерпінням чекаю зарубіжних виступів. Якщо ж дивитися зі сторони публіки – найзатишніше почуваю себе в Харкові. Маленький концертний зал, де я зазвичай граю, і затишна домашня атмосфера в ньому дозволяють почувати себе розкутіше, ні на великих майданчиках.
Pressja – Андрій Любка сказав: «Щаслива людина вірша не напише». Що на рахунок твоєї музики?
Катя – Мій настрій не впливає на те, пишу я щось, чи ні. Я можу написати пісню поки готую вечерю або займаюся домашніми справами. Ніколи не записую нічого в записник, на комп’ютері теж не маю жодного текстового документа зі своїми віршами. Напевне тому, що всі пісні завжди тримаю в голові.
Pressja – Будучи в Жешуві минулого разу ти презентувала свою першу польську пісню. Чи плануєш рухатися в цьому керунку, записуючи інші композиції польською?
Катя – Так, проте для цього мені потрібно попрацювати над мовою. Мені подобається звучання пісні «Mnie nie ma», тому хотіла б вільно спілкуватися з польською публікою за допомогою і інших моїх пісень.
Розмову провели Неля Яківчук та Оля Коцаба, Pressja.ua





Немає коментарів:

Дописати коментар