#бульварна поезія
Ми із тих, кого не налякаєш відсутністю грошей
Нам достатньо гарячої кави й холодних світанків.
Трішки більше спокою і трішки менше танків,
Що вгризаються в землю, на подобі вошей.

За спиною в нас теплі оселі із запахом м'яти,
Розпростерті обійми та повні суму очі.
Замість друга старе затягане тамагочі,
Замість ворога сон вночі і наївність ягняти.

Ми із тих, кого ваблять дороги й пусті готелі,
Акустична музика вкупі з нічним багаттям.
Без усього цього існування стає прокляттям,
Набуваючи присмаку паленої карамелі.