#есе
Люди... Чому вони такі мінливі? Сьогодні вони говорять, що ти можеш на них покластися, а завтра забувають твоє ім'я. Ти віддаєшся їм сповна, готовий дихати ними і молитися на них, а взамін отримуєш лише байдужу посмішку. Одну з тих, що дає зрозуміти - ти лише прохідна людина в їхньому житті.
Можливо я занадто прив'язуюся до людей і забагато від них очікую, але як можна бути такими? Моральні повії, не інакше. Зараз вони з тобою, а потім з кимось іншим. Для них не має значення хто ти, головне, що просто хтось. З'явиться інший - окей, аби тільки був. Відчувати себе "ще одним із них" не є найприємнішим почуттям, хочу вам сказати. Бо навіщо клястися в чомусь, аби за хвилю цього зріктися?
Всі ми хворіємо на непостійність, проте нехай вона краще проявляється в спонтанному бажанні піти в кіно чи на каву, а не в черговій зміні людей поруч.
Скрябін - Дельфіни